ВПЛИВ ЩОМІСЯЧНОГО ПРИЙОМУ ІБАНДРОНАТУ PER OS (IBN) НА ЗРОСТАННЯ ПОКАЗНИКІВ МЩК У ДОСЛІДЖЕННІ MOVEST: ДОДАТКОВИЙ АНАЛІЗ ЛІКУВАННЯ

Ito, H. Hagino, Y. Asao, J. Hashimoto, K. Katsumata, K. Endo, M. Yamamoto, R. Matsumoto, T. Nakamura

Center for Diversity and Inclusion, Університет Нагасакі, Нагасакі;

Відділення відновлення і реабілітації School of Health Університету Тотторі, Медичний факультет, Тотторі;

Chugai Pharmaceutical Co. Ltd., Токіо;

Taisho Pharmaceutical Co. Ltd., Токіо;

Touto Sangenjaya Клініка реабілітації, Токіо, Японія

19 – 22 квітня, 2018

Скорочення:

The International Osteoporosis Foundation (IOF ) - Міжнародний фонд остеопорозу

The European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis, Osteoarthritis and Musculoskeletal Diseases

(ESCEO -) - Європейське товариство з клінічних та економічних аспектів остеопорозу, остеоартриту та скелетно-м'язових захворювань

МЩК – мінеральна щільність кісток

IBN – ібандронат (ібандронова кислота)

Мета: Раніше ми повідомляли про ефективність щомісячного перорального введення IBN 100 мг в рандомізованому подвійному сліпому дослідженні MOVEST в порівнянні з щомісячним внутрішньовенним введенням IBN 1 мг. Цей подальший аналіз представляє дані про приріст показників МЩК по відношенню до цільового показника - Т-балу.

Методи. Амбулаторні пацієнти у віці ≥  55 років з первинним остеопорозом були рандомізовані для отримання щомісяця всередину IBN 100 мг + щомісячного внутрішньовенного введення плацебо (1 група), або в/в введення IBN 1 мг щомісяця + щомісячного перорального прийому плацебо (2 група). Первинною кінцевою точкою була неефективність перорального і в/ в прийомів IBN щодо збільшення МЩК в поперековому відділі хребта (LS) через 12 місяців. Відповідно до протоколів, вимірювання в когорті пацієнтів проводилися в поперековому відділі хребта (LS), в тазостегновому суглобі (TH) і в шийці стегна. Показники T-балів МЩК були розділені на чотири категорії (≤ - 3.0, > -3.0 і ≤-2,5, > -2,5 і ≤ - 2,0 і > -2,0), пацієнти були обстежені на початку дослідження (BL), через 4, 6 і 12 місяців.

Результати. Частка пацієнтів з Т-балом МЩК в ділянці поперекового відділу хребта спочатку дослідження склала в групах 59,6 %, 25,1 %, 11,5 % і 3,8 % при пероральному введенні ібандронату та 59,8 %, 26,5 % , 10,1 % і 3,7 % при прийомі внутрішньовенно, відповідно. Значення через 12 місяців були 35,0 %, 37,9 %, 18,6 % і 8,5 % при пероральному прийомі та 39,8 %, 33,9 %, 18,8 % і 7,5 % при внутрішньовенному введенні . Частка пацієнтів з Т-балом > -2,5 збільшилася на 11,8 % і 12,5 % в групах per os і в/в відповідно. Результати можна було порівняти з вимірами в ділянці проксимального відділу стегнової кістки: частка пацієнтів з T- балом на початку дослідження становила 23,2 %, 22,1 %, 24,9 % і 29,8 % при пероральному введенні IBN, а також 27,0 %, 25,9 %, 17,5 % і 29,6 % при внутрішньовенному введенні IBN. Значення через 12 місяців були 19,4 %, 18,3 %, 24,0 % і 38,3 % для перорального введення і 22,0 %, 20,4 %, 22,0 % і 35,5 % для внутрішньовенного введення. Частка хворих з T балом > -2,5 збільшилася на 7,6 % і 10,4% при пероральному прийомі і внутрішньовенному введенні, відповідно.

Висновки. Як при пероральному введенні, так і при внутрішньовенному введенні ібандронату збільшувалася частка пацієнтів з Т-балом МЩК > -2,5 при вимірюванні в ділянці поперекового відділу і проксимального відділу стегнової кістки. Частка пацієнтів, які досягли цього показника, збільшувалася у міру тривалості лікування. Ці дані свідчать про те, що прихильність до лікування важлива для ефективного лікування остеопорозу і що як в /в введення ібандронату, так і його прийом всередину викликають раннє збільшення МЩК.

Джерело: WCO-IOF-ESCEO, 19 – 22 April, 2018, Krakow, Poland