"Бісфосфонати в травматології: кому, коли, як довго?"
Доповідь проф. Н.В. Григор’євої (Ін-т геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України)
на онлайн-конференції ортопедів-травматологів України «РЕГЕНЕРАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ»
Київ, 28-29 жовтня 2021 р.
Тема застосування бісфосфонатів в травматології надзвичайно актуальна, але недостатньо розкрита як в клінічних настановах, так і в наукових дослідженнях. В своїй доповіді проф.Григор’єва Наталя Вікторівна робить огляд сучасного стану проблеми, а також дає аргументовані відповіді на питання: «Коли, кому і як довго необхідно призначати бісфосфонати з метою запобігання первинних або повторних остеопоротичних переломів?».
Основні резюме доповіді
Більше 50% пацієнтів отримують наступний остеопоротичний перелом вже протягом першого року. Тому необхідно не тільки надати хірургічну допомогу, а й попередити наступні остеопоротичні переломи.
Згідно до всіх протоколів, саме бісфосфонати – препарати першої лінії лікування будь-якого типу остеопорозу.
Але при призначенні бісфосфонатів пацієнтам хірургічного профілю часто виникають питання: «Коли призначати? Який препарат вибрати? Як довго має тривати лікування?»
Звичайно, найкраще застосовувати практику первинної профілактики остеопоротичних переломів, коли антирезорбтивна терапії призначається відразу після встановлення діагнозу «остеопороз» або при високому ризику остеопоротичних переломів (за даними FRAX). Це дозволяє суттєво знизити ризик переломів.
Але чим керуватись в рекомендаціях, коли перелом вже стався?
Враховуючи фізіологічні механізми, які супроводжують консолідацію переломів, кальцій і бісфосфонати мають призначатись на етапі ремоделювання, коли відновлюється вихідна форма, структура і механічна міцність кістки.
Виникнення атипових переломів здебільшого пов’язано з тривалим (більше 5 років) застосуванням бісфосфонатів, переважно при онкологічній патології, в поєднанні з лікуванням глюкокортикоїдами, цитостатиками. Наявність такої віддаленої побічної дії не повинно заперечувати позитивний ефект від лікування бісфосфонатами системного остеопорозу.
Рекомендовані схеми призначення бісфосфонатів
Для первинної профілактики остеопоротичних переломів застосовуються пероральні форми бісфосфонатів, в поєднанні з вітаміном Д3 і кальцієм:
– Алендрон-Д3-Віста: по 1 таблетці 1 раз на тиждень
або
- Ібандронова кислота-Віста: по 1 таблетці 150 мг 1 раз на місяць.
При наявному остеопоротичному переломі, з метою запобігання наступних переломів:
- БонеВіста: по 3 мг в/в (вводити повільно, протягом щонайменше 30 секунд) 1 раз на 3 місяці;
або
- Золендронова кислота (Золевіста): по 5 мг у вигляді в/в інфузії, 1 раз на рік.
Парентеральні бісфосфонати рекомендовано вводити на 5-10 день після оперативного втручання, але не раніше 2-3 тижня після отримання перелому.
Аналіз наукових публікацій щодо впливу бісфосфонатів на консолідацію переломів та їх ефективність для профілактики первинних і вторинних переломів:
1. The Effect of Bisphosphonates on Fracture Healing Time and Changes in Bone Mass Density: A Meta-Analysis. Front. Endocrinol., 30 August 2021
Проведено мета-аналіз 16 досліджень, 5022 пацієнтів.
Висновок: бісфосфонати не мають значного впливу на час загоєння переломів, але вони збільшують зміни МЩК. Застосування бісфосфонатів на ранній стадії після травми є правильним вибором для загоєння переломів.
2. Zoledronic Acid in Osteoporotic Vertebral Compression Fractures Treated With Percutaneous Kyphoplasty: A Meta-Analysis. Front. Surg., 21 May 2021
Клінічне дослідження, в якому золендронова кислота вводилась на 2-3 день після вертебропластики.
Висновок: золедронова кислота в поєднанні з черезшкірною аугментацією хребців є корисною при лікуванні остеопоротичних компресійних переломів хребців.
3. Effect of bisphosphonates on periprosthetic bone loss after total knee arthroplasty: a meta-analysis of randomized controlled trials. BMC Musculoskeletal Disorders.volume19, Article number: 177 (2018)
Мета-аналіз 5 рандомізованих клінічних досліджень, 188 учасників.
Висновок: бісфосфонати мають короткочасний вплив на зменшення перипротезної втрати кісткової тканини після тотального ендопротезування колінного суглоба. Порівняно з діафізарною областю, бісфосфонати більш ефективні щодо збереження МЩКТ в медіальних латеральних метафізарних областях проксимальної частини гомілки та в передній, центральній і задній метафізарних областях дистального відділу стегнової кістки.
4. Bisphosphonates for Secondary Prevention of Osteoporotic Fractures: A Bayesian Network Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Biomed Res Int. 2019 Nov 19.
Мета-аналіз 13 рандомізованих контрольованих досліджень, 11822 осіб з остеопоротичними переломами.
Висновок: Застосування бісфосфонатів дозволяє зменшити ризик вторинних переломів:
- вертебральних: алендронат (45%), ібандронат (61%), золедронат (31%), ризедронат (58%), етідронат (35%);
- стегнової кістки: алендронат (18,5%), золедронат (43,1%) та ризедронат (52,5%);
- невертебральних (не стегнової кістки): золедронат (16,6%), ризедронат (23,8%) та алендронат (44,1%).