Чим небезпечний остеопороз?

Остеопороз називають “тихою епідемією”, і обидва слова тут цілком доречні. Від цієї хвороби, яка розвивається без симптомів аж до пізніх стадій, сьогодні, за даними ВООЗ, страждає кожна третя жінка і кожен п'ятий чоловік. Остеопороз характеризується структурним ушкодженням кісткової тканини, що викликає підвищену крихкість кісток та збільшує ризик їх переломів. Головне в лікуванні цього захворювання – діагностувати його якомога раніше, щоб уникнути тяжких наслідків та інвалідизації. Якщо є фактори ризику, необхідно пройти обстеження на денситометрі. Воно дозволяє найбільш точно визначити мінеральну щільність кісток. 

Є чотири ступені остеопорозу:

• I (легкий). Під час остеопорозу 1-го ступеня щільність кісток зменшується не суттєво. Знижується м'язовий тонус, пацієнт може мати хворобливі відчуття в кінцівках чи хребті. Можуть бути ознаки нестачі кальцію в організмі, а саме: погіршення росту і ламкість нігтів, випадіння волосся, сухість шкіри. 
• II (помірний). Остеопоротичні зміни в кістках проявляються більш інтенсивно, біль стає постійним і посилюється під час навантажень. Внаслідок ушкоджень хребта розвивається сутулість. Під час остеопорозу 2-го ступеня з'являються ще й ускладнення у вигляді судом литкових м'язів та порушень роботи серця. 
• III (важкий). Ушкоджена більша частина скелета. Характерні симптоми остеопорозу 3-го ступеня: порушення постави, зменшення зросту, постійні сильні болі у спині. Захворювання поширюється відразу на кілька відділів хребта, підвищується ризик перелому шийки стегнової кістки та ключиць. 
• IV (дуже важкий). Патологічні зміни під час остеопорозу 4-го ступеня виразно видно навіть на рентгені: кістки майже прозорі, хребці “сплющені”, форма кісток деформована. На цій стадії пацієнт стає інвалідом, повністю залежить від сторонньої допомоги.

Чим загрожують падіння і переломи під час остеопорозу?

Під час лікування остеопорозу велике значення має профілактика падінь і травм. Кожен перелом збільшує ризик отримання нових, та й сам може уособлювати велику небезпеку. Ускладнення бувають найтяжчими – аж до летального кінця. 

Найбільш розповсюджені переломи під час остеопорозу: 

• Компресійні переломи хребта. Найчастіше вони трапляються у грудному (як правило, нижче 6-го хребця) і поперековому відділах хребта. Для таких переломів характерно, що попередньої травми може не бути або ж вона мінімальна (наприклад, падіння з висоти власного зросту, підйом вантажу вагою близько 10 кг, різкий нахил чи навіть відкашлювання). Компресійні переломи хребта у двох випадках з трьох характеризуються безсимптомним перебігом і можуть даватися взнаки лише зменшенням зросту чи кіфозом (викривленням). За решти випадків біль, який іноді відчувається в животі, може проявлятися відразу або ж за деякий час. Такі симптоми, як корінцеві болі, слабкість, порушення роботи сфінктерів, є досить рідкісними. Больові відчуття зазвичай зменшуються приблизно за 4 тижні після перелому. 
• Переломи в дистальному відділі променевої кістки (нижня частина, біля зап'ястка) – найчастіше внаслідок падінь на витягнуту руку. 
• Переломи шийки стегна. За статистикою, близько 90% пацієнтів, які мають такі переломи, – люди віком від 60 років, і найчастіше – це жінки. Переломи шийки стегна – це, здебільшого, наслідок розвитку остеопорозу, тому не дивно, що у молодих людей вони трапляються відносно рідко. 

Кістки, уражені остеопорозом, можуть зламатися навіть внаслідок незначного падіння з висоти власного зросту на рівному місці. У таких випадках загрозу становлять не стільки анатомічні ушкодження, скільки можливі ускладнення. На жаль, 50% людей, які отримали таку травму, залишаються інвалідами, а 20% – не виживають. Чому ж ламається саме шийка стегна? Тому що це найбільш крихка частина стегнової кістки, і під час стрімкої втрати кісткової маси вона стає напрочуд вразливою.