Можливості ультразвукової денситометрії для визначення стану кісткової маси у дітей

В останні роки спостерігається все більший попит на швидке, надійне і безпечне вимірювання щільності кісток у дітей групи підвищеного ризику ранніх патологічних змін кісткового статусу. Серія досліджень, що проводились серед дітей різних країн, різного віку і статі, клінічного статусу показала, що ультразвукова денситометрія, яка проводиться за допомогою Sunlight Omnisense® 7000P, відповідає цим вимогам і може застосовуватись в педіатричній практиці.

Деякі дослідження були проведені із застосування обох методів – ультразвукової та рентген-денситометрії. Важливим висновком в цих публікаціях є релевантність визначення щільності кісток за допомогою ультразвуку параметрам, отриманим за допомогою DEXA.

Короткий огляд використаних джерел:

Зміни показників ультразвукового вимірювання кісток у здорових немовлят протягом першого року життя: вплив статі та типу вигодовування.

Zuccotti G., Viganò A., Cafarelli L., Pivetti V., Pogliani L., Puzzovio M., Mora S.

Резюме

Існує припущення, що деякі ранні події та зміни в житті можуть збільшити схильність до розвитку остеопорозу в дорослому віці. Було оцінено стан кісток за допомогою кількісної ультрасонографії у здорових новонароджених. Далі наведено інформацію про зміни, що відбулися протягом першого року життя, відповідно до типу раннього годування. Було виміряно швидкість звуку (SOS) на лівій великогомілковій кістці у 116 доношених дітей (0-9-денний вік) та у їхніх матерів (21-42 роки). Значення SOS не корелювали з гестаційним віком досліджуваних (r = 0,08) або антропометричними показниками. Показники, отримані внаслідок вимірювання SOS у матерів, не корелювали з показниками їхніх дітей (r = 0,01). 57 немовлятам проводили вимірювання SOS у 4 та 12 місяців. 25 немовлят годували виключно грудним молоком, 12 знаходились на штучному вигодовуванні, а 20 отримували і грудне молоко, і суміш. Результати вимірювання SOS у 4 місяці співвідносились із такими на початковому рівні, тоді як у 12 місяців вони були значно вищими. Не було виявлено ніякого впливу виду вигодовування, що свідчить про незалежність змін SOS від типу ранньої дієти.

Посилання на оригінальне джерело: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/21822923

Референтні показники ультразвукової денситометрії променевої кістки у дітей та підлітків Центральної Європи.

Scherrer M.J., Rochat M.K., Inci D., Moeller A.

Резюме

Вимірювання кісткової щільності важливе для оцінки та спостереження за дітьми зі змінами мінерального статусу (підвищений ризик переломів та остеопорозу в майбутньому). Інтерпретація цих вимірювань спирається на наявність відповідних еталонних показників. Досліджували гендерно-специфічні, залежні від віку референтні значення щільності кісток для дітей Центральної Європи.

Вступ

В останні роки спостерігається все більший попит на вимірювання кісткової щільності у дітей, які належать до групи підвищеного ризику ранніх патологічних змін кісткового статусу. Отримані під час вимірювання значення повинні порівнюватися з адекватною контрольною вибіркою. Метою цього дослідження було створення еталонних показників швидкості звуку (SOS) на променевій кістці для дітей та підлітків Центральної Європи.

Методи

У цьому крос-секційному дослідженні SOS вимірювали на дистальній третині променевої кістки у 581 швейцарських дітей та підлітків (321 дівчинка та 260 хлопчиків) віком від 6 до 16 років за допомогою кількісної ультразвукової системи Sunlight Omnisense® 7000P.

Результати

Гендер-специфічні референтні показники для значень SOS були отримані методом поліноміальної регресії в поєднанні з кубічною залежністю від віку та лінійною залежністю від зросту. Відповідні для досліджуваної популяції криві SOS показують період плато обох статей для молодшого віку з подальшою фазою зростання, починаючи з 12 років у дівчаток та 14 у хлопчиків. Ні зафіксований рівень фізичної активності, ні додаткові заняття спортом, ні споживання кальцію, про яке доповідали досліджувані, не вплинули на референтні показники.

Висновки

Наші результати показують хорошу узгодженість з аналогічними дослідженнями з використанням тієї ж методики вимірювання на інших частинах тіла, що дозволяє широко застосовувати отримані еталонні показники для різних європейських груп населення.

Посилання на оригінальне джерело: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25027111

Порівняння міжнародних референтних значень швидкості звуку при ультразвуковому дослідженні кістки в дитячих популяціях: метааналіз.

Rivas-Ruiz R., Méndez-Sánchez L., Castelán-Martínez O.D., Clark P., Tamayo J., Talavera J.O., Huitrón G., Salmerón-Castro J.

Резюме

Метою цього дослідження було порівняння міжнародних референтних значень (РЗ) для швидкості звуку (SoS) на великогомілковій та променевій кістках, оцінених за допомогою кількісного ультразвуку (QUS) у дитячих популяціях. Ці значення порівнювали за віком та країною походження в систематичному огляді з метааналізом досліджень, опублікованих щодо QUS (Sunlight Omnisense). Проводився пошук в електронних базах даних. Дев'ять досліджень з 6963 пацієнтами були включені в метааналіз. Було розглянуто 3 дослідження новонароджених (з Італії, Португалії та Ізраїлю). Ці дослідження включали учасників гестаційного віку 27-42 тижнів.

Найбільша різниця (Португалія-Ізраїль) становила 23,62 м/с [95% довірчий інтервал [ДI] 6,29, 40,95]. Крім цього, різниці між Італією та Португалією (p = 0,69) або Італією та Ізраїлем (p = 0,28) не було виявлено. У дитячих групах ми порівняли 8 досліджень з Канади, Мексики, Ізраїлю, Греції, Португалії та Туреччини. Не знайдено суттєвих відмінностей між РЗ SoS Ізраїлю-Туреччини, Ізраїлю-Греції та Ізраїлю-Канади (p> 0,05). Значні відмінності були виявлені в Мексиці-Ізраїлі -105,29 м/с (95% ДІ -140,05, -70,54) (р <0,001); Мексиці-Португалії -115,14 м/с (95% ДІ -164,86, -65,42) (р <0,001); Мексиці-Греції -239,14 м/с (95% ДI -267,67, -210,62) (p <0,001); Мексиці-Туреччині -115,14 м/с (95% CI -164,86, -65,42) (p <0,001); Мексиці-Канаді -113,51 м/с (95% ДI -140,25, -86,77) (p <0,001). Це дослідження демонструє, що існують відмінності в РЗ SoS, отриманих методом QUS на великогомілковій і променевій кістках, у дитячих популяціях Мексики порівняно з іншими країнами (Ізраїль, Португалія, Греція, Туреччина та Канада).

Послання на оригінальне джерело: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26088387

Кількісне ультразвукове дослідження кісток та мінеральної кісткової щільності у дітей з целіакією.

Hartman C., Hino B., Lerner A., Eshach-Adiv O., Berkowitz D., Shaoul R., Pacht A., Rozenthal E., Tamir A., Shamaly H., Shamir R.

Резюме

Остеопороз – найпоширеніший прояв нелікованої целіакії. Кількісне ультразвукове дослідження кісток (QUS) є новим способом оцінки стану кісток. В цій статті описано оцінку стану кісток у дітей з целіакією за допомогою двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії та кількісного УЗД.

Матеріали та методи

Це крос-секційне дослідження включало 41 дитину (13 дівчат, 28 хлопчиків) у віці 11,2 ± 3,6 років із целіакією. У всіх дітей целіакія була діагностована вже щонайменше 1 рік (в середньому 5,7 ± 4,3 року). Результати мінеральної щільності кісток поперекового відділу хребта, отримані за допомогою двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії та кількісного ультразвукового дослідження (швидкість ультразвукової хвилі на дистальній частині променевої кістки та середині великогомілкової кістки – швидкість звуку, м/с), порівнювали між дітьми, які дотримувались безглютенової дієти (БГД) та дітьми, які її не дотримувались.

Результати

Середній вік при встановленні діагнозу целіакії складав 5,8 ± 4 роки (медіана 5 років; діапазон 1-14,5 років). На момент залучення в дослідження, всі діти мали целіакію, діагностовану вже щонайменше 1 рік, із середньою тривалістю захворювання 5,7 ± 4,3 роки (медіана 4 роки; діапазон 1-17 років) з рекомендаціями щодо БГД (дотримувались або не дотримувались). Проявами діагнозу целіакії були анемія (16 з 41), прогресуюча загальна слабкість (10 з 41), діарея (9 з 41), низький ріст (9 з 41), біль у животі (5 з 41) та здуття живота (5 з 41) в якості окремих симптомів або їх комбінацій. Повідомлялося про переломи у двох дітей (5%; один перелом зап'ястя та один перелом великогомілкової кістки); обидва стались після незначної травми до того, як було діагностовано целіакію.

Добова доза калорій у дітей, виражена у % від рекомендованої дієтичної норми (РДН) , була відносно низькою, в середньому 85% ± 22% (медіана 88%; діапазон 38%-133%). Середньодобове вживання кальцію та вітаміну D становило 44% ± 20% РДН та 22% ± 12% РДН відповідно. Оцінка прихильності до БГД показала задовільну та повний комплаєнс у 19 із 41 пацієнта (46%). Решта 22 пацієнти (54%) допускали випадки порушення БГД (15 з 22 – нечасто і 7 з 22 – систематично), хоча всі пацієнти заперечували наявність будь-яких симптомів. На підставі результатів цього аналізу, пацієнтів розділили на дві групи: ті, що повністю дотримувались БГД (n = 19), і пацієнти, що її порушували та вживали глютен-вмісні продукти (n = 22).

Не було виявлено відмінностей між двома групами відносно їх демографічних (вік, стать, пубертальний статус) та клінічних характеристик (вік при встановленні діагнозу, тривалість БГД та наявні симптоми). Не було відмінностей між прийомами їжі та рівнями сироваткового альбуміну, фосфату кальцію та лужної фосфатази. Було виявлено, що метаболіти вітаміну D та інтактний паратиреоїдний гормон, які досліджувались у невеликої кількості пацієнтів, знаходились у межах норми. Однак, як і очікувалося, діти з порушеннями БГД були нижчого зросту, ніж діти, які повністю її дотримувались (z-критерій зросту −0,9 ± 1,1 проти –0,3 ± 1,4, t = 2, P = 0,05). Крім того, було виявлено значну кореляцію між дотриманням БГД та статусу антитіл до ендомізію (ЕМА) (χ2 = 18,2, df = 2, P <0,001).

Обстеження хребта методом двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії показало, що 18 з 41 дитини (44%) мали z-критерій мінеральної щільності кісток (МЩК) менше ніж –1 стандартного відхилення (СВ); серед них 4 з 41 (10%) мали z-критерій МКЩ менше −2 СВ, а 14 з 41 (34%) мали z-критерій між −1 СВ та −2 СВ. Обстеження кісток методом QUS показало, що SOS на кістках відрізнявся на двох обстежуваних ділянках. Z-критерій SOS для променевої кістки був меншим -1 СВ у 8 з 41 дитини (19%); у 1 з 41 (2%) z-критерій SOS був меншим -2 СВ, а 7 з 41 (17%) мали z-критерій між −1 СВ та −2 СВ. Для порівняння, z-критерій SOS для великогомілкової кістки становив менше −1 СВ у 27 з 41 дитини (66%), менше −2 СВ у 20 з 41 дитини (49%) та між −1 СВ та −2 СВ у 7 з 41 дитини (17%). Різниця поширеності низької мінеральної щільності кісток (МЩК ≤2 СВ та SOS ≤2 СВ), виявленої методами двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії хребта та QUS великогомілкової кістки, була статистично достовірною (χ2 = 13,3, df = 1, P = 0,0002).

Було виявлено статистично достовірну різницю поширеності z-критерію SOS на великогомілковій кістці нижче −2 СВ між дітьми, які порушували БГД та дітьми, які повністю її дотримувались (15 з 22 проти 5 із 19, χ2 = 6,2, df = 1 P = 0,01). Більше того, у дітей, які порушували БГД, було виявлено статистично значуще зниження z-критеріїв SOS на великогомілковій кістці, порівняно з дітьми, які дотримувались її (−2,3 ± 1,8 проти -1,1 ± 1,5, t = 2, P = 0,04). Не було статистично значущих відмінностей у показниках двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії поперекового відділу хребта та показниках SOS на променевій кістці (як за поширеністю, так і в середніх значеннях) між дітьми, що повністю дотримувались БГД та порушували її.

За допомогою лінійного регресійного аналізу було встановлено, що z-критерії МКЩ значно корелюють зі зростом (r = 0,485, P = 0,001), тоді як кореляції між SOS на великогомілковій або променевій кістках та антропометричними даними не було виявлено. Крім того, було знайдено значну кореляцію між низькими показниками z-критерію МКЩ (менше -1 СВ) та позитивними тестами на EMA. Z-критерії SOS на променевій кістці мали зворотну кореляцію з віком на момент встановлення діагнозу (r = -0,35, P = 0,03) та пряму – з тривалістю БГД (r = 0,38, P = 0,01). Z-критерії SOS на великогомілковій кістці значно корелювали з жіночою статтю (r = 32, P = 0,034) та % РДН споживання білку (r = 0,33, P = 0,03). Не було виявлено достовірної кореляції між двоенергетичною рентгенівською абсорбціометрією та SOS на будь-якій ділянці та тенденція до кореляції між показниками z-критеріїв SOS на великогомілковій та променевій кістках (r = 0,3, P = 0,06). Використовуючи ступінчастий регресійний аналіз, дві змінні були ідентифіковані як незалежно корелюючі із z-критеріями SOS: z-критерій SOS на променевій кістці значно корелював із тривалістю БГД у дітей, які повністю її дотримувались, а z-критерій SOS на великогомілковій кістці значно корелював з % РДН споживання білку лише у дівчат.

Висновки

Діти з целіакією, які вживали продукти з вмістом глютену, мали більшу поширеність аномальних показників SOS на великогомілковій кістці та нижчий z-критерій порівняно з дітьми, які дотримувались БГД. Ці відмінності не були виявлені за допомогою спінальної двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії чи швидкості звуку на променевій кістці. Доцільно продовжувати дослідження значення кількісного УЗД для скринінгу та спостереження за дітьми з целіакією.

Послання на оригінальне джерело: https://journals.lww.com/jpgn/Fulltext/2004/11000/Bone_Quantitative_Ultrasound_and_Bone_Mineral.11.aspx