Ультразвукова денситометрія може бути альтернативою DEXA при визначенні мінеральної щільності кісток у дітей

Оцінка остеопорозу за допомогою кількісного ультразвукового дослідження проти подвійної енергетичної рентген-абсорбціометрії у дітей з хронічними ревматичними захворюваннями.

Hartman C., Shamir R., Eshach-Adiv O., Iosilevsky G., Brik R.

Мета

Оцінити обґрунтованість кількісної ультразвукової кісткової сонометрії (QUBS) в якості скринінгового методу діагностики остеопорозу у дітей з хронічними ревматичними захворюваннями (ХРЗ) порівняно зі звичайною подвійною енергетичною рентген-абсорбціометрією (DEXA).

Методи

40 дітей із ХРЗ [32 з ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА), 6 із системним червоним вовчаком (СЧВ) та 2 з ювенільним дерматоміозитом (ЮДМ)] у віці 9,9 ± 4,3 років оцінювали за допомогою QUBS на променевій та великогомілковій кістках, та за допомогою DEXA поперекового відділу хребта. 25 (62,5%) пацієнтів лікувались кортикостероїдами. Вимірювання швидкості ультразвукової хвилі, вираженої як швидкість звуку (SOS) в м/с, та результати мінеральної щільності кісток (МЩК), оцінені за допомогою DEXA, порівнювались із еталонними даними, зібраними з популяції здорових ізраїльських дітей відповідного віку та статі.

Результати

Пацієнти

Дослідницька група включала 27 дівчат та 13 хлопців із середнім віком 9,9 ± 4,3 років (діапазон 4–18 років) та середньою тривалістю захворювання 4,6 ± 3,9 років (діапазон 0,5–15 років). У 31 дитини був хронічний артрит, у 9 – системні захворювання без ознак хронічного артриту (5 СЧВ, 2 ЮДМ, 2 системних ЮІА). Із 32 пацієнтів з ЮІА, 21 мали олігоартикулярну форму ЮІА (18 персистуючих, 3 затяжних), 6 – поліартикулярну, та 5 – системну форму ЮІА.

Середні показники ваги, зросту та ІМТ, виражені стандартними відхиленнями (СВ), становили –1,5 ± 1,5 (діапазон від –4,1 до +2,8), –1,2 ± 1,9 (діапазон від –6,2 до +2,1) та –0,3 ± 1,5 (діапазон від –1,9 до +2,6) відповідно. 25 пацієнтів приймали кортикостероїди (преднізолон), в дозуваннях від від 0,5 до 1,5 мг/кг/добу протягом періоду не менше 3 місяців. 15 пацієнтів приймали низьку дозу метотрексату (10–15 мг/м2/тиждень).

25 дітей (67,5%) мали активну фазу захворювання на момент дослідження. 33 дитини знаходились у препубертатному віці (82,5%). 5 (12,5%) дітей мали в анамнезі переломи (у всіх – кісток зап'ястя), у всіх них діагностовано олігоартикулярну форму ЮІА.

38 дітей, які страждали на ХРЗ, пройшли обстеження методом DEXA, а 39 – методом QUBS. Обстеження методом DEXA не проводилося двом дітям через замалий вік (4 роки) та відсутність довідкових даних. QUBS був технічно нездійсненним для однієї дитини через зайву вагу та виражений розвиток підшкірної клітковини (ІМТ: +2,6 СВ).

Обстеження методом DEXA проводили лише у пацієнтів із ХРЗ. Показники МЩК та Z-критерію SOS ≤ 1 СВ було зафіксовано у 45% та 38% пацієнтів відповідно. Загалом, пацієнти групи ХРЗ мали нижчі значення SOS та Z-критерію на променевій та великогомілковій кістках, ніж учасники контрольної групи (р = 0,04 та р = 0,003).

Не було виявлено статистично значущих відмінностей у значеннях SOS та Z-критерію між дітьми із ХРЗ з різними діагнозами.

Кореляція DEXA та ультразвуку з характеристиками пацієнтів та захворювань

Нижчі показники значень DEXA та променевої та SOS на променевій/великогомілковій кістках прямо корелювали з віком маніфестації захворювання (r = 0,634, p <0,001, r = 0,630, p <0,001, r = 0,440, p <0,004 відповідно) та з лікуванням глюкокортикоїдами (p <0,005, р <0,04 лише на великогомілковій кістці). Тільки DEXA зворотно корелювала з тривалістю захворювання (r = –0,375, p <0,02) та терапією метотрексатом (p <0,04).

Коли результати дітей, хворих на пауціартикулярну форму ЮІА, порівнювали з дітьми з поліартикулярною формою хвороби, МЩК хребта був значно нижчим в останній групі (p = 0,03), тоді як значення SOS не відрізнялося між підтипами захворювання.

Кореляція DEXA та ультразвуку з антропометричними даними

Зауважимо, у всіх дітей була значна кореляція між DEXA та антропометричними характеристиками, а саме вагою (r = 0,675, p <0,0001) та ІМТ (r = 0,499, p = 0,002), при цьому зріст продемонстрував найбільшу кореляцію (r = 0,740, p <0,0001). Величини Z-критерію SOS на променевій кістці слабо корелювали зі зростом (r = 0,47, p = 0,043) та ІМТ (r = 0,343, p = 0,043), але не з вагою, тоді як величини Z-критерію SOS на великогомілковій кістці не корелювали ні з одним з антропометричних показників.

Кореляція ультразвуку з DEXA

Була виявлена значна кореляція між МЩК у поперековому відділі хребта та SOS на променевій кістці (r = 0,54, p <0,001; Рис. 1), але не на великогомілковій (r = 0,26, p <0,12).

Висновки

Оцінка кісткової щільності на променевій та великогомілковій кістках за допомогою QUBS продемонструвала результати, порівнянні з DEXA, і тому цей метод може бути використаний для скринінгу остеопорозу у хворих з ХРЗ. QUBS може розглядатись як перспективний інструмент оцінки якості кісток у дітей з груп ризику.