Оновлені (квітень 2022 р.) «Клінічні рекомендації Великобританії щодо профілактики та лікування остеопорозу»
В квітні опубліковані оновлені і надзвичайно змістовні рекомендації NOGG для запобігання остеопоротичним переломам.
Джерело: Arch Osteoporos 17, 58 (2022). https://bit.ly/3JoA0YU
(за посиланням на першоджерело зручно користуватись автоматичним гугл-перекладачем).
В квітні групою авторів під керівництвом Celia L. Gregson опубліковані оновлені і надзвичайно змістовні рекомендації National Osteoporosis Guideline Group (NOGG) для запобігання остеопоротичних переломів у жінок у постменопаузі та у чоловіків у віці 50 років і старше.
Далі наводимо короткий опис основних положень Рекомендацій.
Діагностика
В цілому основні тези і положення залишились практично без змін, але дані рекомендації містять ряд уточнень відносно діагностичних критеріїв. Підкреслене велике значення FRAX як інструменту, який враховує додаткові клінічні фактори ризику і для визначення необхідності своєчасного лікування. Пріоритетними точками для вимірювання МЩК має бути все стегно, шийка стегна або поперековий відділ хребта. Якщо це неможливо, то для діагностики можна використовувати вимірювання МЩК інших відділів хребта, або навіть дистального відділу передпліччя (1/3 радіусу).
Оцінка клінічних факторів ризику і порог втручання
Детально проаналізовано вклад окремих факторів в розвиток остеопорозу і їх кореляцію з показниками МЩК. Наприклад, ревматоїдний артрит сам по собі підвищує ризик переломів, незалежно від МЩКТ та застосування глюкокортикоїдів, а цукровий діабет (як I, так і II типу) пов’язаний із збільшенням ризику переломів стегна та нехребцевих переломів.
Корисною є рекомендація щодо того, як краще доносити пацієнтам інформацію про ймовірний ризик остеопоротичних переломів. Автори кажуть, що результати обстежень найкраще представити так, щоб пацієнт усвідомлював всі ризики. Наприклад, пацієнту з 23% ризику скажіть «23 людини із 100 таких, як ви, протягом наступних 10 років зламають кістку».
Зроблено акцент на тому, що поріг втручання, а саме призначення бісфосфонатів, цілком коректно визначати за допомогою FRAX, без очікування визначення МЩК.
Фармакологічне лікування
- Найбільш економічно вигідними для лікування визначені пероральні бісфосфонати (алендронат або ризедронат) або внутрішньовенний золедронат. Альтернативні варіанти включають денозумаб, ібандронат, замісну гормональну терапію, ралоксифен і стронцію ранелат.
- Внутрішньовенне введення золедронату визначене як варіант лікування першої лінії після перелому стегна.
- Вказано декілька особливостей/вимог щодо застосування денозумабу: у лікаря і пацієнта має бути довгостроковий персоналізований план лікування остеопорозу з використанням денозумабу і розуміння того, що не можна припиняти або відкладати ін’єкції цього препарату, оскільки це може призвести до підвищення ризику переломів хребців. Якщо терапію денозумабом припиняють, рекомендується внутрішньовенна інфузія золедронату через 6 місяців після останньої ін’єкції денозумабу з подальшим моніторингом сироваткового CTX, щоб визначити час подальшого лікування. Якщо моніторинг CTX в сироватці крові неможливий, реклмендована можливість подальшої внутрішньовенної інфузії золедронату через 6 місяців після першої дози золедронату.
- Застосування ЗГТ з метою лікування постменопаузального остеопорозу молодими жінками в постменопаузі (вік ≤ 60 років), які мають низький вихідний ризик розвитку несприятливих злоякісних та тромбоемболічних явищ, слід обмежити.
- Також надані рекомендації щодо застосування терипаратиду, ромозозумабу і ралоксифену.
- Важливо враховувати довгострокову стратегію лікування для кожного пацієнта, який розпочав лікування остеопорозу, оскільки важливий час застосування певних препаратів; наприклад, терипаратид можна застосовувати лише один раз у житті, тоді як денозумаб потребує ретельного розгляду перед початком, оскільки виникають труднощі з припиненням лікування після його початку.
- Алендронат і ризедронат (70 мг або 35 мг відповідно, 1 раз на тиждень перорально): рекомендовані для лікування жінок з постменопаузальним остеопорозом, чоловіків з остеопорозом; при остеопорозі, індукованому глюкокортикоїдами, а також для профілактики цих форм остеопорозу.
- Ібандронат 150 мг 1 раз на місяць перорально або 3 мг у вигляді попередньо заповненої внутрішньовенної ін’єкції кожні 3 місяці рекомендований для лікування жінок у постменопаузі з остеопорозом.
- Золедронат 5 мг один раз на рік шляхом внутрішньовенної інфузії рекомендується для лікування жінок з постменопаузальним остеопорозом, чоловіків з остеопорозом; при остеопорозі, індукованому глюкокортикоїдами.
- Протипокази для застосування бісфосфонатів залишаються без змін.
Що ще корисного є в даних протоколах:
- надані рекомендації щодо застосування інших фармакологічних засобів, тривалості терапії та її моніторингу;
- огляд рекомендацій при різних варіантах остеопорозу, зокрема: глюкокортикоїдіндукованому; у чоловіків, які отримують андроген-деприваційну терапію; у жінок, які отримують терапію інгібіторами ароматази;
- рекомендації щодо менеджменту пацієнтів з остеопоротичним переломом, програм для запобігання повторним переломам, програми первинної допомоги;
- рекомендації щодо навчання персоналу і пацієнтів.
Також запрошуємо приєднатись до нашого Telegram-каналу з актуальною інформацією: https://t.me/osteoporoz_vista